Нотаріат

24.02.2014 року

СКЛАДАННЯ ЗАПОВІТУ

Відповідно до ст.1233 Цивільного кодексу України, заповіт – це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Заповіт є одностороннім правочином – дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Відповідно до ч.3 ст. 202 Цивільного кодексу України одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Застосування цього положення Цивільного кодексу України стосовно заповіту пов’язане із заповітом подружжя, який складається двома особами – подружжям.

Правові наслідки заповіту виникають тільки після смерті особи, яка його видала – заповідача.

За життя заповідач вправі у будь-який час скасувати заповіт, змінити його або скласти новий заповіт.

Найважливіша ознака заповіту випливає з самого його визначення і полягає в безпосередньому зв'язку заповіту з особою заповідача. Ніхто інший крім заповідача не може скласти (скасувати, змінити) заповіт за заповідача. Законом не допускається відчуження права на складання заповіту, його обмеження або відмова від права на заповіт. Виходячи зі змісту ст. 27 ЦК правочин про відмову від права на заповіт або його обмеження є нікчемним.

Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю (ч. 1 ст. 1234 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 34 Цивільного кодексу України повністю дієздатними є фізичні особи, що досягли вісімнадцяти років (повнолітні).

Особа у віці до 18 років може набути повну цивільну дієздатність, а як результат і право на заповіт у разі реєстрації цією особою шлюбу до досягнення повноліття, надання їй повної цивільної дієздатності коли вона записана матір’ю або батьком дитини, надання їй повної цивільної дієздатності після досягнення шістнадцяти років у випадку, коли вона працює за трудовим договором, надання їй повної цивільної дієздатності  після досягнення 16 років у випадку, коли вона бажає займатися підприємницькою діяльністю.

Надання повної цивільної дієздатності є остаточним, й у випадку, наприклад, розірвання шлюбу чи припинення трудових відносин до досягнення особою 18 років, повна цивільна дієздатність у цієї особи зберігається, як і зберігається право на заповіт.

Цивільний кодекс України окремо називає такі заповіти як:

-         заповіт з умовою;

-         заповіт подружжя;

-         секретний заповіт.

Заповідач має право в заповіті:

-         призначити спадкоємців (ст. 1235 Цивільного кодексу України);

-         підпризначити спадкоємців (ст. 1244 Цивільного кодексу України);

-       визначити обсяг спадщини, що має спадкуватися за заповітом (ст. 1236 Цивільного кодексу України);

-         зробити заповідальний відказ (ст. 1237 Цивільного кодексу України);

-    покласти на спадкоємця певні обов’язки (ст. 1240 Цивільного кодексу України);

-         встановити в заповіті сервітут (ст. 1246 Цивільного кодексу України).

На етапі складання заповітів можливі різні варіанти, так зокрема заповідач має право подати свій проект заповіту до нотаріальної контори, який написаний ним власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У разі якщо поданий проект викладений неправильно або взагалі відсутній, нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів (ч.2 ст.1248 ЦКУ). У випадку, якщо проект заповіту складається нотаріусом на прохання та зі слів заповідача, п.1 ч.2 ст.1248 ЦКУ містить вимогу про те, що за таких обставин заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем та підписаний, ним власноручно (як і при складенні проекту заповіту самим заповідачем).

Окрім цього, п.1.7 розділу 1 глави 3 Порядку містить вимогу, що інформація про те, що заповіт прочитаний заповідачем вголос і підписаний ним власноручно має бути зазначена перед підписом заповідача у самому заповіті.

   Документи, необхідні для надання нотаріусу для посвідчення заповіту.

1) Визначення обсягу цивільної  дієздатності фізичної   особи здійснюється за  паспортом громадянина України або іншими документами, передбаченими       статтею 43 цього Закону (крім посвідчення водія, особи моряка, інваліда чи      учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, виданого за місцем роботи   фізичної особи),  які  унеможливлюють  виникнення  будь-яких  сумнівів щодо 

обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням       нотаріальної дії. У разі потреби нотаріусу надається довідка  про  те, що особа не страждає на психічний розлад, який може  вплинути  на  її  здатність усвідомлювати свої дії та (або) керувати ними; 

2)    реєстраційний номер облікової картки платника податків.

У разі перевірки цивільної дієздатності фізичної особи, яка не досягла 18 років, але може бути визнана такою, що має повну цивільну дієздатність у зв’язку з укладенням такою особою шлюбу, нотаріус витребовує свідоцтво про шлюб щодо факту реєстрації шлюбу особи, яка не досягла повноліття.

У разі перевірки цивільної дієздатності фізичної особи, яка не досягла 18 років і є матір’ю або батьком дитини, нотаріус витребовує свідоцтво про народження дитини, в якому неповнолітня особа записана матір’ю або батьком, та рішення органу опіки та піклування про надання такій особі повної цивільної дієздатності, а у разі відсутності такого рішення нотаріус витребовує відповідне рішення суду.

У разі перевірки цивільної дієздатності фізичної особи, яка досягла 16 років і займається підприємницькою діяльністю, нотаріус витребовує Свідоцтво про реєстрацію підприємницької діяльності або отримує інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У разі перевірки цивільної дієздатності фізичної особи, яка досягла 16 років і працює за трудовим договором, нотаріус витребовує довідку з місця роботи такої особи та рішення органу опіки та піклування про надання такій особі повної цивільної дієздатності, а у разі відсутності такого рішення витребовує відповідне рішення суду.

Слід відмітити, що документи, які підтверджують право власності на майно щодо якого потрібно посвідчити заповіт пред’являти не обов’язково. Проте для того, щоб не допустити зазначення в заповіті будь-яких неточностей, рекомендується такі документи надавати нотаріусу для огляду.

Приватний нотаріус Славутицького
міського нотаріального округу                                   О. І. Малашенко