Реєстрація права власності на нерухоме майно

          До відома громадян, реєстрація права на нерухоме майно регулюється: Конституцією України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до ч. 3 та ч. 4 статті 334 Цивільного кодексу України  право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення, а якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації. До категорії договорів, що підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, належить договір купівлі-продажу нерухомості, а отже право власності на нерухомість виникає у набувача тільки після нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору. Державна реєстрація договору здійснюється одночасно з його нотаріальним посвідченням і полягає у внесенні відповідної інформації до Державного реєстру правочинів. На підтвердження проведеної реєстрації сторонам договору надається примірник витягу із зазначеного Реєстру. Реєстрацію права власності на нерухоме майно на сьогодні здійснює бюро технічної інвентаризації (далі – «БТІ») тимчасово до 1 січня 2014 року.

            Основними функціями БТІ є:

            реєстрація права власності;

            облік нерухомого майна;

            внесення даних до електронного реєстру прав власності на нерухоме майно.

            Надання адміністративної послуги є оплачуваною.

        Реєстрація документів на право власності є логічним завершенням встановлення приватної власності на об’єкт нежитлової нерухомості. Реєстрація права власності у державному реєстрі проводитися після будь-якої нотаріальної операції з об’єктом нерухомості, після введення об’єкта в експлуатацію, а також на підставі рішення суду про визнання права власності, що вступив в законну силу. Поки громадянин або юридична особа не зареєструє право власності на об’єкт нерухомості, він не є його повноправним власником. Тому не варто відкладати процес реєстрації права власності надовго.

            Документи, які подаються:

1.             правовстановлюючий документ (оригінал) та його нотаріально засвідчені копії;

2.             документ, що посвідчує особу ( паспорт, ІПН);

3.             документ, що підтверджує оплату послуг;

4.             заява на проведення державної реєстрації ( обов’язково зазначається контактний телефон)

         Згідно п. 2.8 Положення Для проведення державної реєстрації права власності на підставі договорів (контрактів) купівлі-продажу споруд (приміщень) для розміщення дипломатичних представництв, консульських установ та міжнародних міжурядових організацій заявником (заявниками) подається відповідна нота Міністерства закордонних справ, а для розміщення міжнародних неурядових та іноземних організацій - лист Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної та Севастопольської міської державної адміністрації.

      Згідно п.3.9 Положення державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, окрім випадків, коли заява про державну реєстрацію прав подається не пізніше ніж через дванадцять місяців після виникнення цього права.

           Процес реєстрації права власності на нерухоме майно є лише одним з етапів оформлення права власності. Процедура оформлення також включає видачу органом місцевого самоуправління свідоцтва про право власності.

Головний спеціаліст управління Жабко К. І.