Захист прав дітей в Україні

«Діти – наше майбутнє!».В наш час саме наймолодше покоління потребує особливої уваги та захисту. Яким же чином держава захищає права дітей? Відповідно до Конституції та законодавчо-нормативних актів України всі діти( а діти насамперед - громадяни) на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі,мови,релігії, політичних або інших переконань, національного,етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров’я, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, мають рівні права і свободи. До Законів України, які носять характер захист прав дітей відносяться:

-                      Конституція України, в якій закріплені права громадян,які держава зобов’язалася виконувати.

-                      Конвенція ООН про права дитини. Цей міжнародний документ містить всеосяжний комплекс міжнародних правових стандартів щодо захисту і забезпечення належних умов для виховання дітей. Кожна держава, яка підписала цю Конвенцію, зобов’язана підготувати національний звіт щодо становища дітей у своїх країнах, використовуючи однакові індикатори. Крім того, відповідні дані надають недержавні організації національного та регіонального рівнів для того, щоб можна було об’єктивно оцінити виконання прав дитини у конкретній країні.

-                      Закон України «Про охорону дитинства». Цей Закон визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері.

-                      Сімейний кодекс України. Завданням цього кодексу, відповідно до статті 1, є визначення засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов’язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов’язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім’ї та родичів. Метою регулювання сімейних відносин цим Кодексом є: зміцнення сім'ї, як соціального інституту, і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки; забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.

-                      Закон України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей». Даний Закон, виходячи з Конституції України та Конвенції ООН про права дитини, визначає правові основи діяльності органів і служб у справах дітей та спеціальних установ для дітей, на які покладається здійснення соціального захисту і профілактики правопорушень серед осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку.

-                      Закон України «Про попередження насильства в сім’ї». Цей Закон визначає правові і організаційні основи попередження насильства в сім’ї, органи та установи, на які покладається здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї.

Даний перелік не є вичерпним. Виходячи з вищевказаного можна сказати, що аналіз українського законодавства дає підстави стверджувати, що стосовно дітей воно базується на гуманних принципах, закріплених у Конвенції про права дитини та інших міжнародних актах.

Головний спеціаліст

Славутицького міського

управління юстиції

К.І.Жабко