Значення реєстраційного номера об'єкта нерухомого майна

Реєстраційним номером об’єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, який присвоюється кожному окремо визначеному об’єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об’єкта.

Реєстраційний номер складається з цифр, що розміщуються в певній послідовності та утворюють числа натурального ряду, який формується автоматично за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру прав під час проведення державної реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна і використовується для ідентифікації такого об’єкта.

Реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна має першочергове і пріоритетне значення серед усіх ідентифікаторів, за якими здійснюється пошук відомостей у Державному реєстрі прав.

Реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна володіє такими юридико-технічними ознаками, властивостями та функціями:

1) Він забезпечує чітке означення об’єкта та його відокремлення серед інших об’єктів речових прав, виконуючи таким чином функцію індивідуалізації та обліку об’єкта прав, що має принципово важливе значення для забезпечення нормального цивільного обороту.

2) Такий номер є неповторним як в територіальному вимірі (на всій території України), так і в часі. Реєстраційний номер, який присвоєно певному об’єкту речових прав, не може бути присвоєний іншим об’єктам, права на які зареєстровано, реєструються або реєструватимуться в майбутньому.

3) Реєстраційний номер об’єкта речових прав є стабільним і незмінним. У разі переходу права власності на об’єкт нерухомого майна або зміни опису (даних) об’єкта  нерухомого майна його реєстраційний номер не змінюється. Об’єкту нерухомого майна, який утворився у результаті поділу, об’єднання або виділення частки з об’єкта нерухомого майна, присвоюється новий реєстраційний номер.

4) Реєстраційний номер у об’єкта речових прав з’являється лише в момент проведення первинної реєстрації прав на той чи інший об’єкт.

5) Строк чинності реєстраційного номера об’єкта речових прав дорівнює строку існування самого об’єкта. У разі поділу, об’єднання, знищення об’єкта нерухомого майна або виділення частки з майна одночасно із закриттям державним реєстратором прав на нерухоме майно відповідного розділу Державного реєстру прав реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна скасовується. Скасований реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна не може бути присвоєно іншому об’єкту нерухомого майна.

Реєстраційний номер присвоюється таким об’єктам нерухомого майна, як земельна ділянка, житловий будинок, квартира, будівля, споруда, приміщення, підприємство як єдиний майновий комплекс.

Реєстраційний номер не присвоюється об’єкту нерухомого майна, який є складовою частиною складної речі та призначений для обслуговування іншої (головної) речі, пов'язаний з нею спільним призначенням та є її приналежністю.

Приналежністю є річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов’язана з нею спільним призначенням. Складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення. Складовою річчю є сукупність речей, які утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням.

Порядок присвоєння об'єкту нерухомого майна реєстраційного номера затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2010 року № 1117.

Начальник реєстраційної служби

Славутицького міського управління юстиції

В.М.Качан