Праця молоді

Неповнолітні, тобто особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.

Згідно статті 188 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) не допускається прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років.                                                                               

 Як виняток, за згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть прийматись на роботу особи, які досягли п'ятнадцяти років.                                                                                     

Але сьогодні досить багато дітей бажають працювати влітку або під час шкільних канікул. Тому у Кодексі законів про працю України є уточнення, що для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.                                    

Усі особи молодше вісімнадцяти років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному оглядові. Окрім цього,  на кожному підприємстві, в установі, організації ведеться спеціальний облік працівників, які не досягли вісімнадцяти років, із зазначенням дати їх народження.

Неповнолітні працівники мають право:                                                                               

1. На скорочену тривалість робочого часу (ст. 193 КЗпП): у віці 16 — 18 років — 36 годин на тиждень; у віці 15 — 16 років (для учнів віком 14 — 15, які працюють у період канікул) — 24 години на тиждень (ст. 51 КЗпП).                                                                            

 2. Щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років надаються у зручний для них час. Щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років повної тривалості у перший рік роботи надаються за їх заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації (ст. 195 КЗпП).                                                            

 3. На виплату заробітної плати за скороченої тривалості щоденної роботи в такому самому розмірі, як працівникам відповідної категорії за повної тривалості щоденної роботи (ст. 194 КЗпП).                                                                                                                      

Неповнолітніх працівників не мають права залучати:                                                  

1. До виконання важкої роботи зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також до підземних робіт (ст. 190 КЗпП).                                                                                                      

2. До підіймання і переміщення предметів, маса яких перевищує встановлені граничні норми ваги. Зокрема, перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також граничні норми підіймання і переміщення важких речей особами молодше вісімнадцяти років затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.          

3. До нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні.                                              

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу для осіб відповідного віку (п. 1 ч. 1 ст. 51 КЗпП).   Для робітників віком до вісімнадцяти років норми виробітку встановлюються виходячи з норм виробітку для дорослих робітників пропорційно скороченому робочому часу для осіб, які не досягли вісімнадцяти років. 

Власником чи уповноваженим органом можуть встановлюватися також знижені норми виробітку. Для молодих робітників, які поступають на підприємство, в організацію після закінчення загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних навчальних закладів, курсів, а також для тих, що пройшли навчання безпосередньо на виробництві, в передбачених законодавством випадках і розмірах та на визначені ним строки можуть затверджуватись знижені норми виробітку. Ці норми затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом (ст. 193 КЗпП).                     

Працівникам, які проходять виробниче навчання або навчання в навчальних закладах без відриву від виробництва, власник або уповноважений ним орган мають створювати необхідні умови для поєднання роботи з навчанням (надавати спеціальні відпустки, інші пільги) (глава 14 КЗпП).

Головний спеціаліст Славутицького

                                                                                                             міського управління юстиції                                                                                                                                             О.І.Хребтова