Якщо заглянути
в історію, то конституційний процес в сучасній Україні умовно можна поділити на
три основних періоди:
- перший період
(1990–1996 роки) ознаменувався
здобуттям незалежності
України, процесом
підготовки проекту Конституції і прийняттям Конституції
України;
- третій період
(2005 — донині) позначився процесом внесення змін та
доповнень до Конституції України (конституційною реформою).
Коротко по всіх
вищевказаних періодах.
Перший період конституційного процесу був
започаткований розпадом колишнього СРСР та
становленням України як незалежної самостійної суверенної держави.
Після
урочистого прийняття 24 серпня 1991 року Верховною Радою України Акта
проголошення незалежності України та його затвердження на всеукраїнському
референдумі 1 грудня 1991 року Україна була визнана суверенною державою та
повноцінним суб'єктом міжнародних
відносин більшістю
країн світу. Нагально постала потреба в конституційному закріпленні основ
суспільного і державного ладу, прав і свобод людини і
громадянина, порядку організації та функціонування органів
державної влади та місцевого
самоврядування молодої незалежної держави.
28
червня 1996 року Верховна Рада України прийняла і ввела в дію Конституцію
України. Одночасно з
цим втратила чинність Конституція України від 20 квітня 1978 року.
У другому
періоді прийняття
Конституції України 28 червня 1996 року стало основним здобутком першого періоду і,
одночасно, точкою відліку другого періоду розвитку українського
конституціоналізму.
Характерною
ознакою другого періоду конституційного процесу стала реалізація положень
Конституції через новостворені правові акти (закони та підзаконні акти) та
систему органів державної влади та місцевого самоврядування, передбачену
Основним Законом. Тобто упродовж 1996–2006 років загалом були сформовані
нормативно - та організаційно-правові механізми реалізації Конституції України.
Водночас життя
доводило необхідність реформування окремих положень Конституції України.
Політичні, економічні, соціальні та інші чинники обумовили необхідність зміни
форми держави, а відтак, — конституційної реформи.
За третім
періодом віру народу
України у власні сили пробудили події, пов'язані з виборами
Президента України в 2004 році, що отримали в політичній теорії та практиці назву «Помаранчевої
революції». Ці події
ознаменували третій період конституційного процесу, пов'язаний процесом
внесення змін та доповнень до Конституції України (конституційною реформою),
масштабною конституційною кризою 2007–2009 років і пошуком легітимних шляхів
системного оновлення Основного Закону.
Пізніше,
у 2006–2010 роках, згадані вище недосконалості та колізії
оновленої Конституції України спричинили низку конституційних конфліктів.
Стосовно 2010–2013 років, то 2 квітня 2010 року: ліквідовано Національну конституційну раду, а 30
вересня 2010 року Відновлено дію Конституції України в редакції 1996 року шляхом
прийняття рішення Конституційного суду України у справі про дотримання
процедури внесення змін до Конституції від 8 грудня 2004 року. Попередньо схвалений Верховною Радою
України 20
червня 2013 року, прийнятий 19
вересня 2013 року, а 6 жовтня 2013 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до статті 98
Конституції України». Зміни торкнулися лише статті 98 Основного Закону, які
розширили повноваження Рахункової палати. Зміни мають на меті забезпечити
повноцінний контроль за виконанням Державного бюджету України.
Від початку 2014 року, на фоні безпрецедентної
кризи владної вертикалі, в політичному просторі України активізувалися
пропозиції «повернутися до
Конституції 2004 року». Під
цим мається на увазі обрання парламенту за пропорційною системою та позбавлення
скомпрометованого насиллям Президента
Януковича значної частини сильних повноважень.
21
лютого 2014 року Верховна Рада на революційній хвилі конституційною більшістю в
386 голосів прийняла за основу та в цілому без рішення профільного Комітету
проект Закону про відновлення дії окремих положень Конституції України. Це
означає, що Верховна Рада повернула в дію Конституцію 2004 року.
Законом,
зокрема, передбачено, що Верховна Рада України може формувати коаліцію
депутатських фракцій, яка формуватимуться як фракціями, так і окремими
народними депутатами. Повноваження Верховної Ради України нинішнього скликання триватимуть
до жовтня 2017 року.
На тлі сепаратистських
заворушень у східних областях України в квітні актуалізувалося питання розширення
прав місцевого
самоврядування.
Відповідний
проект конституційних змін почав розроблятися.
Головний спеціаліст
Славутицького міського
управління юстиції
К.І.Жабко
Немає коментарів:
Дописати коментар