Визначення поняття «сепаратизм» та встановлення чинним законодавством України відповідальності за такі правопорушення або участь в такій діяльності

У світлі подій, які відбуваються в країні, великого значення набуває поінформованість населення про значення поняття «сепаратизм» та відповідальності за вчинення таких дій.

Слід зазначити, що сепаратизм (від лат. separatio - відокремлення) - прагнення окремих груп населення чи організації до відокремлення, відособлення; рух за надання частині держави права автономії чи за її повне відокремлення й створення нової, самостійної держави.

У багатонаціональних державах - прагнення національних меншин до відокремлення, створення самостійної держави. Дуже часто причиною сепаратизму в політиці є культурно-етнічний поділ. У межах політичної партії чи руху сепаратизм відображає прагнення опозиційної частини реалізувати власні інтереси й цілі, що не збігаються з офіційно визнаними і декларованими політичною партією чи рухом.

Міжнародне право містить кілька визначень поняття «сепаратизм»:

Так, сепаратизм - це боротьба за вихід зі складу держави та утворення власної окремої держави.

Сепаратизм - будь-яке діяння, спрямоване на порушення територіальної цілісності держави, у тому числі на відокремлення від неї частини її території, або дезінтеграцію держави, що вчинюється насильницьким шляхом, а рівно як і планування і підготовка такого діяння, пособництво його вчиненню, підбурювання до нього, і які переслідуються відповідно до законодавства.

Разом з тим, причини сепаратизму дуже часто бувають пов’язані з грубим порушенням прав людини і народів, національних, расових і релігійних груп (меншин), а також державних інтересів.

В Україні за останній час почастішали сепаратистські та інші прояви, які загрожують територіальній цілісності держави та грубо порушують конституційні права громадян. Територіальна цілісність і недоторканність України є невід’ємною складовою самостійності та незалежності.

Розділом I особливої частини Кримінального кодексу України (ККУ) передбачено відповідальність за злочини проти основ національної безпеки України. Зокрема:

1) Стаття 109 ККУ за дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади;

2) Стаття 110 ККУ за посягання на територіальну цілісність і недоторканність України;

    3) Стаття 110² ККУ за фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України;

         4) Стаття 111 ККУ за державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України;

5) Стаття 113 ККУ  за диверсію, тобто вчинення з метою ослаблення держави вибухів, підпалів або інших дій, спрямованих на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їхньому здоров’ю, на зруйнування або пошкодження об’єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, а також вчинення з тією самою метою дій, спрямованих на радіоактивне забруднення, масове отруєння, поширення епідемій, епізоотій чи епіфітотій;

6) Стаття 114 ККУ за шпигунство, тобто за  передачу або збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю, якщо ці дії вчинені іноземцем або особою без громадянства;

7) Стаття 114-1 ККУ за перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань.

Головний спеціаліст Славутицького міського управління юстиції О.І.Хребтова

Головний спеціаліст Славутицького міського управління юстиції 

К.І.Жабко