Законом України від 27 березня
2014 року №1169 - VII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення
проведення мобілізації» та Законом
України від 15.01.2015 року № 116-VIII «Про
внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку
проходження військової служби та питань соціального захисту громадян України,
які проходять військову службу під час особливого періоду» доповнено та
внесено зміни до статті 39 Закону України «Про військовий обов’язок і
військову службу», а саме: за громадянами України,
які призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час
мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за
контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній
безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення
воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення
рішення про демобілізацію, але не більше одного року, зберігаються місце роботи
(посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно
від підпорядкування та форми власності, місце навчання у навчальному закладі
незалежно від підпорядкування та форми власності та незалежно від форми
навчання.
За громадянами
України, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на
особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з
оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з
прийняттям на військову службу за контрактом, зберігаються місце роботи
(посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно
від підпорядкування та форми власності, місце навчання у навчальному закладі
незалежно від підпорядкування та форми власності та незалежно від форми
навчання більше ніж на один рік.
Зазначені зміни також відображені
і у статті 119 Кодексу законів про працю України .
Що стосується військовозобов’язаних,
які були призвані на військову службу під час мобілізації 21 березня 2014 року
до набуття вищевказаним Законом України законної сили, то трудові відносини з
роботодавцем передбачали їх звільнення з роботи у зв’язку з призовом на військову
службу без збереження місця роботи та середнього заробітку. Таким чином у разі
звільнення з роботи вони втратили право на отримання заробітної плати,
збереження місця роботи та посади.
З метою законодавчого врегулювання
згаданих проблемних питань та забезпечення соціальних гарантій громадянам,
призваним на військову службу під час мобілізації, Міністерством оборони
України розроблено та подано до Верховної Ради України проект Закону України
«Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення проведення
мобілізації та гарантії громадянам, які проходять військові службу за призовом
під час мобілізації», в якому зазначено, що гарантії соціального захисту
призваних на військову службу під час мобілізації, зокрема по збереженню місця роботи,
посади та середнього заробітку, вступають в законну силу з початком
мобілізації.
Враховуючи викладене, до
прийняття зазначених змін в законодавство цим військовозобов’язаним
пропонується звернутися до роботодавця за колишнім місцем роботи із заявою щодо
поновлення на роботі. У разі відмови роботодавця від поновлення на роботі, громадяни
мають право звернутися за соціальною та правовою допомогою до військового
комісаріату за місцем проживання або безпосередньо до суду.
Військовослужбовцям, призваним на
військову службу під час мобілізації, виплачується грошове забезпечення в розмірах,
які встановлені Кабінетом Міністрів України у відповідності до їх штатних
посад, військових звань та вислуги років.
Головний спеціаліст
Славутицького міського
управління юстиції
К.І.Жабко
Немає коментарів:
Дописати коментар