Визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичної особи

Статтею 64-1 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) визначено, що підприємства, крім державних та комунальних підприємств, зобов’язані встановлювати свого кінцевого вигодоодержувача, регулярно оновлювати і зберігати інформацію про нього та надавати її державному реєстратору у випадках та в обсязі, передбачених законом.

14 жовтня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 1701-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів» (далі - Закон № 1701-VII), яким статтю 166-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення доповнено частиною п'ятою та встановлено, що неподання юридичною особою державному реєстратору передбаченої Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» інформації про вигодоодержувача (вигодоодержувачів) юридичної особи тягне за собою накладення на керівника юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини другої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (далі - Закон про реєстрацію) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) щодо юридичної особи міститься інформація про кінцевого вигодоодержувача юридичної особи, у тому числі кінцевого вигодоодержувача її засновника, якщо засновник - юридична особа, а саме: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності).

З метою забезпечення внесення засновником (засновниками) або уповноваженою ним (ними) особою (особами) до Єдиного державного реєстру інформації про юридичну особу, яка передбачена положеннями Закону № 1701-VII, реєстраційна картка «Форма 4» доповнена відповідними полями для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про кінцевого вигодоодержувача юридичної особи, кінцевого вигодоодержувача її засновника, якщо засновник - юридична особа.

Законом про реєстрацію встановлено, що зазначена інформація не включається до реєстраційних карток та відповідно не вноситься до Єдиного державного реєстру щодо політичних партій, творчих спілок та їх територіальних осередків, адвокатських об'єднань, торгово-промислових палат, державних органів, органів місцевого самоврядування та їх асоціацій.

Разом з тим юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності Законом № 1701-VII, подають державному реєстратору відомості про свого кінцевого вигодоодержувача (вигодоодержувачів), у тому числі кінцевого вигодоодержувача (вигодоодержувачів) їх засновника, якщо засновник - юридична особа.

Засновником (засновниками) або уповноваженою ним (ними) особою (особами) до реєстраційної картки, що є документом встановленого зразка, який підтверджує волевиявлення особи щодо внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру, включається передбачена Законом про реєстрацію інформація, зокрема про кінцевого вигодоодержувача юридичної особи, кінцевого вигодоодержувача її засновника, структуру власності засновників.

При цьому відповідно до частини першої статті 18 Закону про реєстрацію, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Законом №1701-VII не встановлено виключень для господарських об'єднань, зокрема асоціацій, у частині подання державному реєстратору інформації щодо складу кінцевих вигодоодержувачів своїх засновників.

При цьому слід зазначити, що 14 жовтня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 1702-VII «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон № 1702-VII), яким визнано таким, що втратив чинність, Закон України від 28 листопада 2002 року № 249-IV «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму», що містив термінологію «істотна участь» та «кінцевий вигодоодержувач юридичної особи».

Разом з тим Законом № 1702-VII введено поняття «кінцевий бенефіціарний власник (контролер)» та «структура власності». При цьому кінцевим бенефіціарним власником (контролером) не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого права, а структура власності - документально підтверджена система взаємовідносин юридичних та фізичних осіб, що дає змогу встановити всіх наявних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), у тому числі відносини контролю між ними щодо цієї юридичної особи, або відсутність кінцевих бенефіціарних власників (контролерів).

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 1 Закону № 1702-VII даними, що дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника (контролера), є відомості про фізичну особу, які включають прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) фізичної особи (фізичних осіб), країну її (їх) постійного місця проживання та дату народження.

Нагадуємо, що 25 вересня 2015 року спливає строк подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичними особами, які були зареєстровані до 25 листопада 2014 року.

Начальник реєстраційної служби

Славутицького міського управління юстиції                                                   В.М.Качан