понеділок, 7 грудня 2015 р.

Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження
Завданням державної виконавчої служби, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України "Про виконавче провадження".
Підставою для відкриття виконавчого провадження по виконанню судового рішення є пред’явлений до відповідного відділу державної виконавчої служби виконавчий документ разом із заявою стягувача про відкриття виконавчого провадження.
            Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про виконавче провадження" Виконавчі дії провадяться державним виконавцем  за  місцем проживання,  перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.  У разі якщо боржник є юридичною особою,  то виконання провадиться  за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна.  Право  вибору  місця  виконання  між   кількома   органами державної  виконавчої  служби,  що  можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території,  на яку  поширюються  їх  функції, належить стягувачу.             Так, відповідно до частини 2 статті 25 вказаного Закону при відкритті виконавчого провадження за заявою стягувача з метою забезпечення виконання рішення по майнових стягненнях державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно та кошти боржника.             Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.             Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку передбаченому ЗУ «Про виконавче провадження».             Виконавчі дії провадяться державним виконавцем у робочі дні не раніше шостої і не пізніше двадцять другої години, якщо інше не передбачено Законом. Конкретний час провадження виконавчих дій визначається державним виконавцем. Сторони виконавчого провадження мають право пропонувати зручний для них час провадження виконавчих дій. 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника,  у тому числі якщо вони перебувають  в  інших  осіб  або належать боржникові від інших осіб;             Стягнення за виконавчими документами звертається  в  першу чергу  на  кошти  боржника  у  гривнях  та іноземній валюті,  інші цінності,  у тому числі кошти на рахунках  і  вкладах  боржника  у банках та інших фінансових установах,  на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.             У  разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх  для  задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається  також  на  належне  боржнику  інше майно, за винятком майна,  на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення   стягнення  на  майно  боржника  не  зупиняє  звернення стягнення  на  кошти  боржника. Боржник має право запропонувати ті види  майна  чи  предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення.  Черговість  стягнення  на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.             Стягнення  на  майно  боржника  звертається  в  розмірі  і обсязі,  необхідних  для  виконання  за  виконавчим документом,  з урахуванням стягнення  виконавчого  збору,  витрат,  пов'язаних  з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого  провадження.  У  разі  якщо  боржник володіє майном спільно з іншими особами,  стягнення звертається на його  частку,  що  визначається  судом  за   поданням   державного виконавця.
На підставі статтей 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем виноситься постанова про відкриття виконавчого провадження, в цій же постанові встановлюється строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення – п’ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов’язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження".
У разі, якщо у встановлений строк для добровільного виконання рішення боржником не буде виконано державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.
Згідно Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:
2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;
3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні;
4) інші заходи, передбачені рішенням.                     
Державний виконавець має право офіційно звернутися до всіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України, які у встановлений ним строк повинні надати йому безкоштовно документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень, що також можуть бути використані для розшуку майна.

                                                                                                                                     Головний спеціаліст СМУЮ О.І. Цалай

Немає коментарів:

Дописати коментар