МІНІСТЕРСТВО

1. ЮСТИЦІЇ

Цікава пропозиція для юристів

Координаційний центр з надання правової допомоги Міністерства юстиції України оголошує конкурс з відбору кандидатів на посади начальників та/або заступників начальників бюро правової допомоги, що розпочнуть діяльність з 1 липня 2016 року в ycix регіонах України.

Якщо Ви маєте вищу юридичну освіту не нижче першого (бакалаврського) рівня, вільно володієте українською мовою та маєте бажання приєднатися до команди системи безоплатної правової допомоги в Україні - спробуйте свої сили!

Середній piвень місячної заробітної плати - від 3 500 грн.

У Київській області бюро будуть утворені у: смт Баришівка, м. Богуслав, м. Бориспіль, смт Бородянка, м. Васильків, м. Вишгород, смт Володарка, смт Згурівка, смт Іванків, м. Ірпінь, м. Кагарлик, м. Макарів, м. Миронівка, м. Обyxiв, м. Переяслав-Хмельницький, смт Рокитне, м. Сквира, смт Ставище, м. Тараща, м. Teтіїв, м. Фастів, м. Яготин.

Дізнатися більше про вимоги до претендентів, строки проведення, умови участі в конкурсі та заповнити заявку на участь у ньому можна на веб-сайті www.legalaid-jobs.in.ua

Заявки претендентів приймаються до 31 травня 2016 року.

Додаткова інформація за телефоном: (045)6334030, (045)6334009.

Запрошуємо Вас до участі у конкурсі!

Спадкування за законом

Спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом і за законом.

Якщо фізична особа не залишила заповіту, або заповіт виявився недійсним, або відсутні умови, які зазначені у заповіті з умовою, або спадкоємці за заповітом не прийняли спадщину, або не закликаються до спадкування, або фізична особа розпорядилася лише частиною свого майна настає  спадкування за законом. Отже, спадкування за законом має місце тоді, коли і оскільки не існує заповіту.

При спадкуванні за законом майно переходить до зазначених в законі спадкоємців відповідно до встановленої черговості, тобто точно визначеного кола осіб, котрі спадкують одночасно.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 Цивільного Кодексу, а саме, зміна черговості одержання права на спадкування.

Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині.

Черги спадкування за законом

В першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Діти успадковують після смерті своїх батьків, як батька, так і матері. Визначення походження дитини від певних батьків проводиться відповідно до правил ст.ст. 121-140 СК. До спадкоємців першої черги належать також усиновлені діти.

Право на спадкування мають не лише діти, які були живі на час смерті спадкодавця, але й ті діти, які були зачаті за життя спадкодавця та народилися після його смерті (дитиною померлого вважається особа, котра народилася протягом не більше як 10-місячного строку після його смерті).

Той із подружжя, хто пережив іншого, спадкує в першу чергу в тому випадку, якщо він перебував у зареєстрованому шлюбі зі спадкодавцем на момент смерті.

Батьки спадкують після смерті своїх дітей на підставі правового зв’язку з дітьми, доказом чого є запис про народження у книгах запису актів цивільного стану, крім випадків, коли вони усуваються від спадкування (позбавлення батьківських прав, тощо).

Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів РАЦС, записи в паспортах про дітей, про другого з подружжя, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин тощо.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Вказані особи закликаються до спадкування за обставин, а саме, відсутності спадкоємців першої черги. Брати і сестри є спадкоємцями померлого незалежно від того, чи є вони повно рідними (мають обох спільних батьків) чи неповно-рідними (мають спільного батька або спільну матір). Але не успадковують один після одного зведені брати і сестри, якщо вони не мають спільних батьків.

У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

Третя черга спадкоємців спадкує за відсутності перших двох черг, або якщо всі спадкоємці попередніх черг відмовилися від спадщини, не прийняли спадщину, усунені від права на спадкування.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 3 СК сім’ю становлять особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Сім’я виникає на основі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

У п'яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї.

Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.

Головний спеціаліст СМУЮ

Н.О. Новик

Дезінформація в суспільстві

         ЗМІ є не просто суб'єктами впливу на масову свідомість, але й інструментом, за допомогою якого здійснюється безпосереднє її формування. Вони відіграють чи не найголовнішу роль у сучасному політичному житті більшості держав, виступають основним суб'єктом формування в суспільстві громадської думки про події та явища, що відбуваються в світі та в кожній окремо взятій країні.

         В останні роки засоби масової інформації швидше були знаряддям політичної й економічної боротьби в Україні, аніж об'єктивно висвітлювали факти. Рівень довіри населення до інформації прямо пропорційно залежить від географічної близькості, відповідно, рівень довіри до регіональних ЗМІ місцевого населення значно вищий ніж до національних. Щоденний "інформаційний бруд"  деяких телеканалів, без яких уявити сучасне життя просто неможливо, дезінформує регіони і спричиняє паніку серед населення.

         Сьогодні не важливо, що насправді відбувається в публічному житті (політиці), - головне, як це покажуть по телебаченню, висвітлюють в друкованих засобах масової інформації чи в інтернет ресурсах.

         Прохання: перевіряйте інформацію замість того, аби ставати інструментами в інформаційній війні проти України; російські ЗМІ сьогодні — головне джерело дезінформації про Україну.Якщо ви не можете жити без новин, то постарайтеся дивитися і читати максимально нейтральні джерела інформації. Хоча знайти їх буде дуже складно.

Дезінформува́ння або дезінформа́ція (фр. des — заперечення, фр. information — інформація) — спосіб психологічного впливу, що полягає в намірі подання об'єктові такої інформації, яка вводить його в оману відносно справжнього стану справ та створює викривлену реальність. Поширення перекручених, не повних або свідомо неправдивих відомостей для досягнення пропагандистських, військових (введення противника в оману), комерційних або інших цілей.

Головний спеціаліст СМУЮ

Н.О. Новик

ЗМІНИ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ

26 листопада 2015 року Верховною Радою прийнято Закони України №834-VII «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та №835-VIIІ «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закони), які набрали чинності 13 грудня 2015 року.

З метою децентралізації адміністративних сервісів у сферах державної реєстрації бізнесу та речових прав на нерухоме майно суб`єктами державної реєстрації Законами визначено виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, акредитовані суб’єкти.

З 01 січня 2016 року функції органів юстиції у зазначених сферах державної реєстрації поступово передаються на місця до моменту завершення цього процесу у визначений Законами строк – не пізніше 30 квітня 2016 року.

Нотаріуси наділяються повноваженнями державних реєстраторів з дня набрання чинності Законів та можуть здійснювати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень без вчинення нотаріальної дії та незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.

В місті Славутич за отриманням адміністративних послуг у сфері державної реєстрації можна звертатися до нотаріусів міста за наступними адресами:

1. Славутицька міська державна нотаріальна контора Київської області

Завідувач Наваліхіна Олена Олександрівна

вул. 77 Гвардійської дивізії, буд. 3. телефон: 2-49-92

2. Приватний нотаріус Малашенко Ольга Іванівна

вул. 77 Гвардійської дивізії, буд. 3. телефон: 2-44-10

3. Приватний нотаріус Хусалімова Леся Василівна

Тбіліський квартал, буд. 1 телефон: 2-49-79

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Славутицького міського управління юстиції у Київській області інформує:

- 24.02.2016 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території України»

Для отримання свідоцтва про народження дитини, яка народилася на тимчасово окупованій території України або отримання свідоцтва про смерть особи, яка померла на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України (АР Крим, м. Севастополь та окремі райони Луганської та Донецької областей), необхідно:

● Звернутися до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану в межах території, підконтрольній легітимній владі України, та отримати письмову відмову, яка  має бути використана при підготовці заяви до суду.

● Подати до будь-якого суду (за межами такої території незалежно від місця проживання заявника) заяву про встановлення факту народження особи або заяву про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, а разом з нею - належні докази та квитанцію про сплату судового збору (станом на 15.02.2016 це 275 грн. 60 коп. (0, 2  від 1378 грн.).

Заява про встановлення факту народження подається батьками дитини чи іншими заінтересованими особами, а заява про встановлення факту смерті подається родичами померлого або їх представниками.

Така справа розглядається судом невідкладно з моменту надходження відповідної заяви.

- з 16.03.2016 працівниками відділів державної реєстрації актів цивільного стану Славутицького міського управління юстиції у Київській області будуть прийматися за бажанням батьків документи, необхідні для проведення державної реєстрації народження дитини, та видачу ними свідоцтв про народження безпосередньо у пологовому будинку м. Славутича.

 За додатковою інформацією просимо звертатися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Славутицького міського управління юстиції у Київській області: Центральна площа, 7 телефон для довідок: (045 79) 2-96-80.

«Основні заходи, направленні на запобігання корупційним та пов’язаним з корупцією правопорушенням»

            Сьогодні стає все очевиднішим, що основним чинником, який стоїть на заваді соціальному прогресу в Україні є корупція. Саме корупційна злочинність справляє найбільший руйнівний вплив на правопорядок в Україні, на основі якого лише і може розбудовуватися благополуччя кожного громадянина. Проте сподівання українців, які потерпають від корупції, на ефективну протидії їй залишаються до сих пір марними. А ті, хто має від «корупціїзації» суспільства вигоди, чинить шалений спротив антикорупційним заходам, пропонуючи, зокрема, так «боротися» з корупцією, аби їхнім власним корупційним інтересам не було шкоди.

            Корупція в нашій країні справедливо сприймається суспільством як складне соціальне явище, органічна частина нашого повсякденного життя, що негативно впливає на всі аспекти політичного і соціально-економічного розвитку держави, загрожує демократії і правам людини, реалізації принципу верховенства права, підриває соціальну справедливість, легітимність публічних інституцій, добробут, завдає шкоди національній безпеці.Отже, корупція стала універсальною проблемою.

            За останній час в Україні на всіх рівнях влади започатковані і продовжують вживатися суттєві комплексні заходи щодо подолання не тільки окремих проявів корупції, а й докорінних змін у ситуації з цієї проблеми.

            Основні заходи, направленні на запобігання корупційним та пов’язаним з корупцією правопорушенням, передбачені розділом ІV Закону України «Про запобігання корупції», а саме:

·        Фінансовий контроль;

·        Обмеження щодо використання службових повноважень чи свого становища;

·        Обмеження щодо одержання подарунків;

·        Запобігання одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними;

·        Обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності;

·        Обмеження після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування;

·        Обмеження спільної роботи близьких осіб;

·        Спеціальна перевірка;

·        Антикорупційна експертиза;

·        Вимоги до поведінки осіб.

Запорукою успішного виконання завдання із мінімізації проявів корупції є забезпечення належного рівня знань антикорупційного законодавства як представниками державних органів та органів місцевого самоврядування, так і суспільством в цілому. З одного боку це сприяє ефективній дії встановлених законодавством превентивних антикорупційних механізмів, а з іншого – підвищує рівень правової обізнаності громадян, що зменшує ризик порушення їхніх основних прав і свобод у повсякденному житті, а також сприяє формуванню у населення нетерпимого ставлення до проявів корупції.

                                Головний спеціаліст Славутицького

 міського управління юстиції 

Н.О. Новик

Утворення та реєстрація громадського об’єднання  у 2016 році

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі - Закон) (чинний з 01.01.2016 року) та ст. 9 Закону України «Про громадські об`єднання» утворення громадської організації чи громадської спілки необхідно розпочинати з наступних дій:

1)    Проведення установчих зборів;

2)    Прийняття рішення про утворення громадського об’єднання;

3) Оформлення документів, необхідних для реєстрації громадського об’єднання, відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Зокрема, для державної реєстрації громадського об’єднання до управління юстиції протягом 60 днів з дня утворення громадського об’єднання подаються наступні документи:

а) Заява про державну реєстрацію створення юридичної особи (форми заяв затвердженні наказом Міністерства юстиції України від 06.01.2016 №15/5);

б)   Реєстр громадян, які брали участь в установчих зборах;

в)  Статут організації (згідно п. 9 ч. 1 ст. 15 Закону пронумерований, прошитий та підписаний);

г)   Відомості про керівні органи;

д) Заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій (за бажанням).

4) Протягом трьох робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації, уповноважений орган з питань реєстрації приймає рішення про реєстрацію громадського об’єднання або про відмову у реєстрації громадського об’єднання, про зупинення державної реєстрації.

Крім того, наголошуємо, що згідно ст. 36 Закону за державну реєстрацію громадського об'єднання адміністративний збір не справляється.  

     

                                               Головний спеціаліст Славутицького міського управління юстиції О.І.Цалай